Однак, середній міжнародний показник не відображає всієї картини: У Південній Америці населення подекуди скоротилося більш ніж на 90%. У Фінляндії види, що мешкають у прісноводних екосистемах, перебувають під особливою загрозою.
Остання доповідь “Жива планета” природоохоронної організації WWF розповідає ще одну сумнозвісну історію: природа світу під загрозою, а природний покрив не демонструє жодних ознак зменшення з часу публікації доповіді два роки тому.
Звіт ґрунтується на Індексі живої планети (Living Planet Index), який досліджує майже 32 000 популяцій 5 230 видів хребетних тварин по всьому світу.
Цього разу Індекс також значно розширено, до нього додано нові дані досліджень, зокрема, з Бразилії. Наразі охоплено приблизно на 11 000 більше населення, ніж у попередньому звіті.
Матеріал включає ссавців, птахів, рептилій, земноводних і риб. У певному сенсі хребетні є лише вершиною айсберга втрати природи, але їхня роль у більшості екосистем незамінна, а зменшення популяції є відчутною ознакою втрати природи.
Понад 30 000 популяцій диких тварин, досліджених за останніми даними, зменшилися в середньому на 69 відсотків між 1970 і 2018 роками.
– Якби, наприклад, індекс Доу-Джонса впав на 69 відсотків, суб’єкти економіки вжили б дуже швидких заходів. Таким же чином зараз потрібно вжити дійсно рішучих заходів, щоб зупинити втрату природи.
Метою індексу живої планети є використання одного числа для опису загальної тенденції популяцій видів хребетних тварин. Таким чином, процентна цифра розглядає загальний розвиток біорізноманіття, але не говорить безпосередньо про зменшення кількості окремих тварин.
Південна Америка втрачає найшвидше з усіх
За даними WWF, розрахунок індексу спрямований на отримання найкращої загальної картини шляхом зважування географії, середовищ існування та груп видів.
Інакше, наприклад, європейські або північноамериканські види, які були досліджені протягом тривалого часу і широко, можливо, отримали б занадто велику вагу.
З точки зору втрати дикої природи, найбільш критичним регіоном є Південна Америка, де популяції зменшилися в середньому на 94 відсотки протягом приблизно 50-річної історії вимірювань.
Згідно зі звітом, найбільшими причинами втрати природи є землекористування та надмірне споживання природних ресурсів. Особливо лісозаготівлі в Південній Америці та тропічних лісах Амазонки. Земля розчищена, в тому числі, для потреб сільського та лісового господарства та будівництва.
У Бразиліа природні середовища існування знищуються, особливо через виробництво їжі, яка також споживається в усьому світі.
Споживачі в усьому світі можуть несвідомо викликати вирубку лісів опосередковано, наприклад, вживаючи какао чи каву, споживаючи їжу, приготовану на пальмовій олії, або м’ясо, згодоване тваринним кормом.
У вересні Європарламент схвалив свою позицію щодо законопроекту Комісії про заборону продажу продуктів вирубки лісів на території Союзу. Зараз парламент готовий почати переговори щодо остаточної форми закону з країнами-членами ЄС.
Однак Рохведер наголошує, що навіть у Європі не можна дивитися лише на далеку Південну Америку – природа і тут бідніє.
Популяції мігруючих риб Фінляндії під загрозою
За даними Living Planet Index, населення Європи та Центральної Азії за останні п’ять десятиліть скоротилося в середньому на 18 відсотків. Подібним чином падіння було більш помірним у Північній Америці, де тенденція навіть дещо змінилася в останні роки.
Однак, за словами Роведера, це прямо не свідчить про те, що природа не збідніла і на цих територіях. Воно лише почало своє значне збіднення перед початком історії вимірювань у 1970-х роках.
Фактично, індекс говорить про те, що у Фінляндії, Європі та Північній Америці є також популяції диких тварин, які перебувають у дуже великій небезпеці в глобальному масштабі.
Згідно зі звітом WWF, найбільше страждають прісноводні хребетні, індекс чисельності популяції яких зменшився в середньому на 83 відсотки в усьому світі з 1970 по 2018 рік.
Домашні перелітні риби лосось, форель, харіус, сиг, сиг, судак, шкірянка та вугор майже всі знаходяться під загрозою зникнення або за якими варто остерігатися.
– Пролітна риба залежить від того, що вода струмка життєво необхідна. Наступний уряд також повинен продовжити фінансування усунення бар’єрів росту, каже Роведер.
Роведер також стурбований загрозою вітчизняної лісової природи.
– Вирубка лісу постійно перевищує стійкий рівень. Якщо дивитися на види звідти, то синиця звичайна та синиця звичайна останніми роками опинилися під загрозою зникнення через інтенсивне лісове господарство.
За словами Роведера, Фінляндія повинна забезпечити достатні заходи для реалізації стратегії ЄС щодо біорізноманіття.
Стратегія зобов’язує захистити 30 відсотків сухопутних, морських і прісноводних територій. Тоді 70 відсотків землі все одно залишиться для господарського використання, але й тоді було б добре, щоб лісове господарство врахувало вплив, наприклад, суцільних рубок на природу.
За словами Роведера, особливо важливо якомога швидше захистити старі та природні державні ліси. Тоді б вони вже були в банку, коли почнеться реалізація стратегії ЄС.
– Якби зараз вирубати старі та природні державні ліси, то минуло б 500 років, перш ніж у нас з’являться такі ліси.
Погляд у бік Канади
Час публікації звіту не випадковий. На додаток до прийняття рішень ЄС питання біорізноманіття нарешті можна вирішити на найвищому рівні міжнародної співпраці.
Після багатьох років кепкувань і розчарувань тепер нарешті схоже, що Генеральна Асамблея ООН щодо Конвенції про захист біологічного різноманіття відбудеться в Монреалі в січні.
Лінія ЄС і Фінляндії на зустрічі полягатиме в тому, що решта країн світу також має взяти на себе зобов’язання щодо збереження 30 відсотків.
За даними WWF, на Конференції ООН з біорізноманіття країни-члени також зобов’язалися вдвічі скоротити слід виробництва та споживання до 2030 року.
На міжнародних кліматичних переговорах, на думку організації, необхідно забезпечити широке впровадження необхідних заходів щодо пом’якшення.
Доповідь «Жива планета» рішуче підкреслює важливість зміни клімату для природи. Згідно з оцінкою звіту, потепління, ймовірно, стане найбільш значним фактором втрати природи, якщо підвищення середньої температури не вдасться зупинити нижче 1,5 градуса.