Рештки затонулого корабля, виявлені у 2019 році, були законсервовані Національною радою старожитностей. Наступний крок – місяці сублімаційного сушіння.
Затонулий корабель, датований 17 століттям, був виявлений у 2019 році під час розкопок на будівельному майданчику в Оулу, і тепер дослідження перейшло на новий етап, оскільки його частини почали заморожувати в Національному музеї.
Вакуумна сушка використовується для того, щоб висушити деталі так, щоб вони максимально зберегли свою форму, не потріскалися і не деформувалися. Цей метод спеціально розроблений для археологічного дерев’яного матеріалу і може зайняти кілька місяців. Після цього відокремлені частини затонулого корабля можна збирати у справжні експонати.
– Збірка – це окрема робота, і для цього ми проектуємо опорну конструкцію або каркас, на якому вона потім будується”, – розповідає Ахвердов.
Збережена частина має близько семи метрів в ширину і двадцять метрів в довжину. Музейне агентство планує законсервувати лише частину матеріалів затонулого корабля. Але ті частини, які залишилися незбереженими, ретельно документуються і з них, наприклад, виготовлені тривимірні моделі, з якими також можна ознайомитися на сайті Національного музейного агентства.
Різноманітні дослідницькі об’єкти відкривають абсолютно нові шляхи в морській археології
Водночас із збереженням частин ведуться дослідження, щоб з’ясувати походження та точний час використання деревини, використаної для уламків. Досліджуючи щорічні журнали будівельних дерев затонулого корабля, наймолодші дерева вже датовані 1684 роком. Зараз ми намагаємося з’ясувати, наприклад, як довго дерев’яні частини чекали на будівництво корабля та як відбувався ремонт зроблені на кораблі можуть бути заплановані.
– З цього виросла цікава та розгалужена дослідницька спільнота, – каже Еліса Ахвердов.
Окрім власних морських археологів Національного музею, серед іншого, тут були корабельний різьбяр, який аналізував шматки та сліди їх обробки, ентомолог, який визначив сліди комах у деревині, та лісові екологи, які визначили вік деревини, використаної для аварії.
Виходячи з його розташування, корабель під назвою Hahtipära’s wreck був різновидом лоцмана з вапняною дошкою, тобто транспортного судна, яке можна було використовувати на мілководді. Його знайшли під заднім двором під час ремонту готелю Radisson Blu. Ця територія колись була портом Оулу, який з часом вийшов з ладу через підйом землі.
Ніс і корма корабля, мабуть, уже були зруйновані під час будівельних розкопок, які проводилися раніше на місці. Деякі борти корабля також згнили за ці роки, але у мокрому піску та без кисню все ще залишалася частина близько чотирьох метрів завдовжки та півтора метра завширшки, яку можна було зберегти.
Після обробки виставкові експонати, витягнуті з уламків корабля, будуть виставлені в музеї Північної Остроботнії та в готелі Radisson Blu поруч із місцем відкриття.
*Інтерв’ю з консерватором Національного музею Елізою Ахвердовою ви можете прослухати нижче.*