Реконструкція Атенею завершена, музей відкривається після річної перерви – ось як він виглядає

/ Культура

Реставрація художнього музею Атенеум, що тривала рік, завершилася. У п’ятницю музей відкривається для відвідувачів. До улюблених експонатів приєднаються роботи, які ніколи раніше не виставлялися.

Художній музей “Атенеум” у центрі Гельсінкі був зачинений протягом року.

У зв’язку з реконструкцією на даху будівлі було встановлено 90 сонячних панелей. Вони зменшують потребу в покупній енергії.

Весь проект коштував майже 18 мільйонів євро.

– Ремонт був конче потрібен. Будинок старий і час від часу потребує ремонту. Попередній ремонт був у 1980-х роках, розповідає Мар’я Сакарі.

Головний консерватор Атенеуму Кірсі Хілтунен і статуї у фойє Атенеуму.
Консерватор Кірсі Хільтунен чистить статую у вестибюлі.

Художній музей відкриється для відвідувачів після тривалої перерви наступної п’ятниці, 14 квітня.

Водночас Атенеум завершує роботу над новою колекційною виставкою *Питання часу*, яка відкривається одночасно.

*Це* замінює попередню колекційну виставку художнього музею «Історія фінського мистецтва*, яка відкрилася в 2016 році.

– Відтоді світ суттєво змінився. Був ковід і в Україні ще війна.

– Ми хотіли, щоб суспільство, яке змінюється, відобразилося і на нашій виставці, – каже Мар’я Сакарі.

Виставковий простір Художнього музею Атенеум.
Так виглядає нова зала, названа “Час природи”.
Картина Фердинанда фон Райта «Свині та сороки» (1875) на стіні Художнього музею Атенеум.
У залі представлені такі роботи, як “Свині і сороки” Фердинанда фон Райта (1875).

*Питання часу* поділено на чотири теми: Час природи, Фотографії людей, Сучасне життя та Мистецтво у владі.

Ідея полягає в тому, щоб звернутися до відвідувачів з актуальними темами та темами. Такими є, серед іншого, охорона природи та кліматична катастрофа.

— Ми не хотіли складати хронологічну історію фінського мистецтва, — додає він.

Деякі роботи експонувалися рідко або ніколи.

Робота Reidar Särestöniemi Punabartainen jänkä (1970) та прилад, який використовується для вимірювання повітря в приміщенні.
“Рудий кролик” Рейдара Сярестоніємі (1970). Перед ним – прилад для вимірювання повітря в приміщенні.
До роботи Коїстінена Mustat kuhilaat (1959) і прилад, призначений для вимірювання повітря в приміщенні.
Температура та освітлення у виставкових залах ретельно контролюються, щоб забезпечити безпеку робіт. У центрі – “Чорні коров’ячі птахи” Унто Койстінена (1959).

Ateneum відповідає за догляд за фінським мистецтвом, загалом майже 30 000 робіт. Найстаріші — з 18 ст.

Окрім *Тойпіла*, на виставці представлені й інші класичні твори. Ми хотіли залишити улюбленців публіки на огляд.

– Їх можна знайти на виставці. Є *Боротьба Метс, Розповідь Айно та Мати Леммінкяйнена*, Тімо Гууско перелічує назви найвідоміших картин.

– Уже на етапі планування було зрозуміло, що вони залишаться.

Кінематографіст YLE Берислав Юрисич знімає роботу Хелен Шерфбек «Тойпілас» (1888).
Олійна картина Хелен Шерфбек – це чутливе зображення хворої дитини.
Ремонт в художньому музеї Атенеум.
Картина Тімо Хууско “Акселі Галлен-Каллела, мати блакитного” (1897) – друга робота зліва.

Коли минулого року така ж виставка проходила в Парижі, її побачили майже 140 тисяч відвідувачів.

– Чи стане Edelfelt весняним хітом Ateneum?

– Будемо сподіватися і вірити, – каже Мар’я Сакарі.

Директор художнього музею Атенеум Мар’я Сакарі та куратор Тімо Хууско.
За спинами директора художнього музею Ateneum Мар’ї Сакарі та куратора Тімо Хууско – сучасна робота Тоні Р. Тойвонена “Народження і смерть на місці” (2016).
Художній музей Ateneum у сіру весняну погоду.
Директор музею сподівається, що Атенеум не потребуватиме реконструкції “щонайменше двадцять років”.

*Атенеум є частиною Національної галереї, до якої також входять Кіасма та Художній музей Сінебріхова.*