У Фінляндії кричуща нестача архітекторів – стартові посади треба збільшувати, а міністерство розводить руками

У Фінляндії потрібно більше архітекторів, але освіта не встигає за попитом. Вже в 1990-х роках більше половини багатоквартирних будинків у Фінляндії спроектували не архітектори.

Університет Аалто, розташований в Отаніємі, Еспоо, є одним із трьох спеціальностей, де можна вивчитися на архітектора. Інші два – Університет Оулу та Університет Тампере.

Коли мова заходить про брак архітекторів, Санаксенахо порівнює Фінляндію з Данією. У Данії лише трохи більше населення, ніж у Фінляндії.

– Досить багато архітекторів готують у Фінляндії порівняно з Данією. «У нас приблизно вдвічі менше стартових місць, ніж у Данії», — зазначає Санаксенахо.

Протягом останніх 20 років Данія систематично збільшувала кількість студентів архітектури. Архітектура є частиною туристичної стратегії Данії, будівельні та дизайнерські послуги стали експортним продуктом. Данія також створює ландшафт за допомогою архітектури.

Завдяки зростанню освіти в Данії налічується близько 10 000 архітекторів. Це більш ніж у три рази більше, ніж у Фінляндії. Все-таки рівень безробіття такий же, як у нас, 3–4 відсотки.

Пірйо Санаксенахо, керівник кафедри архітектури університету Аалто, стоїть у фойє університету Аалто.
Ситуація в приватних архітектурних бюро може бути такою, що вони не можуть прийняти роботу, стверджує Пірйо Санаксенахо. Він очолює кафедру архітектури університету Аалто.

Данія цінує якість

За словами Санаксенахо, різниця в кількості архітекторів між країнами майже однакового розміру за кількістю населення говорить про цінність архітектури в суспільстві.

– Це починається з того, як цінується забудоване середовище та якісний дизайн.

За словами Санаксенахо, відсутність оцінки призвела, серед іншого, до браку кваліфікованих менеджерів проектів в архітектурних бюро.

– Крім того, досить активно задіяні і будівельний контроль, і планування станцій. Важко знайти кваліфікований персонал, каже Санаксенахо.

По будівництву видно ситуацію.

– У приватних архітектурних бюро може бути така ситуація, що вони не можуть прийняти роботу, якщо не вистачає робочої сили.

Будівлі рибальської гавані Гельсінкі 23 вересня 2022 року
У Гельсінкі наче нізвідки виникають нові квартали. На картині зображені хмарочоси Каласатама.

Багатоквартирні будинки проектують не архітектори, а люди

– Освіта раптово зупинилася після рецесії. На той час майже половина архітекторів були безробітними. Через рецесію залишилося враження, що Фінляндія вже побудована, а архітектори не потрібні, констатує Хеландер.

Він нагадує, що поле завдань архітекторів сьогодні набагато ширше, ніж у 1990-х роках.

– Архітектори вже не тільки проектують будинки та міста. Їх все частіше влаштовують як будівельників і клієнтів, наприклад, у будівельні компанії. Крім того, вони працюють в інших сферах, наприклад в ІТ, каже Хеландер.

За словами Геландера, дефіцит архітекторів можна розглядати в деяких місцях у Фінляндії, наприклад, як брак архітектури.

– Майже всі школи чи багатоквартирні будинки у Фінляндії спроектовані не архітекторами, – нагадує Хеландер.

Уже в 1990-х роках понад половину багатоквартирних будинків проектували не архітектори. Достовірної статистики щодо поточної ситуації немає. Відсутність архітекторів має далекосяжні наслідки для суспільства.

– Про архітектуру не йдеться, а певні рішення приймаються здебільшого виключно економічно чи технічно. Це, у свою чергу, зменшує наш добробут і наші культурні цінності, стверджує Хеландер.

Він дивується, чому у фінському суспільстві більше немає місця для міських архітекторів, як це було раніше. Мережа була зруйнована в багатьох місцях. Так сталося, наприклад, у Гельсінкі, Еспоо та Вантаа.

Хенна Хеландер, президент Фінської асоціації архітекторів SAFA, сидить у вітальні готелю Rantapuisto, оточена дизайнерськими меблями.
Президент Фінської асоціації архітекторів Хенна Хеландер дивується, чому мережа міських архітекторів у Фінляндії розбита.

Іноземці не працевлаштовані

Цієї осені 100 нових студентів Канді розпочали навчання на факультеті архітектури університету Аалто. Трохи більше половини з них – студенти-архітектори, а решта вчаться на архітекторів інтер’єрів або ландшафтних архітекторів.

У Фінляндії цієї осені на навчання за фахом архітектура було прийнято загалом 150 нових студентів. За останні роки в усіх трьох університетах кількість вступників зросла.

– За кілька років вони зросли на 20 відсотків, – каже Пірйо Санаксенахо з університету Аалто.

За його словами, навіть цього недостатньо, щоб вирішити проблему дефіциту архітекторів.

На кафедрі архітектури Аалто панує міжнародна атмосфера, і приблизно кожен п’ятий дипломований архітектор є іноземцем. Однак вони не знайдуть роботу у Фінляндії, навіть якщо захочуть.

– Він має невикористаний ресурс. Вони не обов’язково знають фінську мову, і вони не можуть отримати роботу у Фінляндії. Було б щось покращити, якби фінський ринок праці також приймав архітекторів, які трохи слабше володіють фінською чи шведською мовами, стверджує Санаксенахо.

У Фінляндії всі будівельні норми написані фінською мовою, а будівельний контроль працює фінською мовою. А креслення готують фінською мовою на будмайданчику.

«Звичайно, це обмежує завдання, які ви можете виконувати, якщо ви не знаєте фінської», — каже Санаксенахо.

У Фінляндії не бракує бажаючих стати студентами архітектурного факультету. Цього року до Аалто подали документи 700 абітурієнтів, 54 були прийняті на факультет архітектури.

– Так, були б відвідувачі та інтерес, – каже Санаксенахо.

Будівництво багатоповерхівки в районі Каласатама в Гельсінкі
Архітектори вже не тільки проектують будинки та міста. Їх все частіше влаштовують будівельниками та підрядниками, серед іншого, у будівельні компанії.

Перенавчання на рюкзаку

– Крім того, під час цієї каденції університети отримали дофінансування на додаткові стартові місця.

Архітектура конкурує за державні гроші з усіма іншими освітніми напрямами, а самі виші визначають стартові місця та кількість вступників. Міністерство та вищі навчальні заклади погоджують на певні роки цілі ступеня як різні суб’єкти, а не на рівні окремих освіт.

«Коли ми говоримо про цей брак кваліфікованих архітекторів, треба сказати, що така ж дискусія, безумовно, точиться і в багатьох інших сферах», – нагадує Корхонен.

Він вважає проблемою тривале навчання на архітектурі.

– Довгі терміни навчання означають, що збільшення прийому буде видно із запізненням. У цьому випадку університети, звичайно, завжди можуть підтримати проходження, каже Корхонен.

При цьому він має на увазі прискорення навчання.

Окрім архітекторів, у Фінляндії готують також архітекторів-будівельників. Є чотири місця для навчання: Університет прикладних наук Оулу, Університет прикладних наук Тампере, Савонія та Метрополія.

За словами Хенни Хеландер, президента Фінської асоціації архітекторів, багато архітекторів-будівельників хотіли б продовжити освіту архітекторів.

У середині минулого десятиліття держава відновила навчання архітекторів-будівельників. На це вплинули вихід на пенсію та розвиток технологій.

Стати архітектором – це не лише післядипломне навчання, адже зміст освіти визначено в директиві ЄС. Геландер розповідає про перепідготовку архітекторів-будівельників, яку слід розвивати. Це також принесе полегшення нестачі архітекторів.

«У перенавчання потрібно інвестувати, але на даний момент це питання повністю відійшло на другий план», — каже Хеландер.

Директора Міністерства освіти і культури Йонну Корхонена сфотографували в Німенмякі в Гельсінкі
МОН домовляється з університетами про цілі, а не окремі галузі навчання. Директор департаменту політики у сфері вищої освіти Йонна Корхонен з Міністерства освіти та культури.