Нове дослідження підкреслює конфлікт між споживанням музики та винагородою творців. Автори пісень все ще живуть на радіо, хоча музику слухають на потокових сервісах.
— Давай спробуємо трохи швидше.
Пісня може стати хітом або її ніхто ніколи не почує. Salokorpi використовує весь свій досвід, щоб гарантувати, що демо, яке він зараз створює, буде записане, у кращому випадку, як сингл. Він отримує винагороду за свою роботу лише за умови публікації та прослуховування пісні. Салокорпі живе на гонорари, йому не платять за студійний день.
«Менше мільйона прослуховувань нічого не дорівнює»
Салокорпі вже п’ятнадцять років пишуть пісні для різних виконавців. За цей час народилося кілька гігантських хітів. Серед найбільших — *Maradona* (2014) і *Pämpää* (2015) братів Teflon і *Supervoimii* (2018) Еластінена.
Як і сьогодні, ці пісні також доступні в цифрових сервісах по всьому світу, від Spotify до YouTube, від Apple Music до Deezer. Крім того, їх досі крутять на радіоканалах і на концертах розглянутих виконавців. Такі хіти – це життєва діра для авторів музики, які роблять свою роботу за кадром. Незважаючи на те, що пісні випускаються роками, вони все одно приносять дохід творцям.
Проте, з точки зору автора, вирішальними є саме радіовистави та живі концерти. З їх допомогою творці пісні заробляють на життя.
Навіть гігантські хіти не приносять великих грошей авторам пісень через цифрові сервіси. Наприклад, *Maradona* має майже 18 мільйонів прослуховувань тільки на Spotify. За словами Salokorven, з такою сумою ми починаємо говорити про чотиризначні роялті.
– Якщо на Spotify менше мільйона прослуховувань, з точки зору автора пісні, це все одно, що нічого. Гроші від стрімінгових сервісів — це приємний бонус.
Утвердившись у своїй галузі, Salokorpi підрахував, що з 2016 року пісні, які він написав, транслювали приблизно 280 мільйонів разів. Spotify та інші потокові сервіси виставляли йому кілька тисяч рахунків на рік.
— За це ніхто не живе. Той факт, що деякі хіти досі звучать на радіо, дає певну безпеку. Ви отримуєте від цього базовий фонд. З іншого боку, я не знаю, чи отримаю радіосингли наступного року. У цій галузі немає нічого певного.
Дев’ять із десяти фінів транслюють музику
У той самий час, коли творці музики живуть на радіоп’єсах і живих концертах старомодним способом, ринок революціонізувався. Грошові потоки залишилися незмінними, хоча переважна більшість слухачів музики перейшли на потокові сервіси. Їхня популярність лише зросла під час пандемії корони.
Ця невідповідність між споживанням музики та доходами творців розглядається в опублікованому сьогодні європейському дослідженні ринку потокового передавання.
Зрештою, це мейнстрім. Згідно з дослідженням, дев’ять із десяти фінів використовують потокові сервіси для прослуховування музики. Ця ж цифра стосується всіх скандинавських країн. На потокові сервіси припадає 68 відсотків світового прослуховування музики.
При цьому спектр послуг значно розширився. Зараз доступно понад 70 мільйонів пісень, а тільки на Spotify є близько восьми мільйонів виконавців.
«Потрібно підвищити вартість послуг»
У дослідженні виявляються численні структурні недоліки. Згідно з ним, цінність музики в потокових сервісах постійно знижується. Згідно з дослідженням, на це є три причини:
Відповідно, запропоновані у звіті коригувальні заходи включають підвищення цін на послуги та заохочення споживачів до платних замовлень.
Таким чином, з точки зору споживачів, це досить несприятливий розвиток подій, але, з іншого боку, дослідження порівнює потокові сервіси серіалів і фільмів, де безкоштовні версії сьогодні є рідкістю.
Можливо, настав час закінчити безкоштовний пробний період і щодо музики, каже Салокорпі.
– Не знаю, чи варто підвищувати ціни, але ідея про те, що музика має бути повністю безкоштовною, для тих, хто цю музику робить, важка, – каже він.
«Від безкоштовної версії дохід для авторів становить менше десятої частини доходу від платних версій», — нагадує Хярменмаа.
Згідно з дослідженням, ринок, керований алгоритмами та хітами, ще більше погіршує ситуацію для творців музики. Наприклад, у Spotify менше одного відсотка виконавців створюють 90 відсотків щомісячних потоків.
– Конкуренція справді жорстка і кривава, тому що обсяг просто неймовірний: щодня стає доступним близько 60 тисяч нових пісень. Нові пісні конкурують не тільки між собою, але й з усіма раніше випущеними, тому що попередні каталоги однаково доступні, зазначає Härmänmaa.
Автор пісні отримує близько 10 відсотків
Розподіл доходів потокових сервісів має окреме питання. Згідно з дослідженням, дохід від потокових сервісів наразі розподіляється таким чином, що 30 відсотків ціни, яку платять передплатники, залишається на послугу, 55 відсотків йде компаніям звукозапису та виконавцям і лише 15 відсотків — творцям музики та видавцям.
За словами Salokorven, після видавничої частки творці пісень практично отримують близько десяти відсотків торта.
– Так, це здається несправедливим, коли обороти в музичній індустрії рекордні. Відсотки теж треба якось покласти на стіл. Якщо здається, що інакше домовитися не можна, то принаймні автори та видавці пісень мають свої права, нагадує Салокорпі.
З точки зору творців музики, бажаним розвитку подій було б підвищення цін на підписку на потокові послуги та зменшення пропозиції безкоштовних версій, що фінансуються за рахунок реклами.
Це про живу музичну культуру, тобто нові гарні пісні
То яке значення для споживача, скільки творці музики заробляють на своїх піснях?
Багато, кажуть і Теостон Харманмаа, і автор пісень Салокорпі.
– Жива музична культура важлива, особливо коли ми говоримо про малі мовні простори, такі як Фінляндія. Творці музики повинні мати можливість жити своєю роботою, щоб створити нову музичну культуру, каже Хярменмаа.
– Якщо творці музики не можуть ладнати з роботою, яку вони роблять, то в довгостроковій перспективі програють усі. Ви не можете керувати індустрією без хороших пісень.
Дослідження показує, що артисти майже в такому ж складному становищі, як і творці музики, коли мова йде про потокові сервіси. Якщо автор пісні отримує близько десяти відсотків торта, артист отримує приблизно п’яту частину, залежно від контракту із звукозаписною компанією.
– А ми все-таки основні продюсери музики. Без нас пісень точно не було б, – нагадує Салокорпі.