Викиди вуглекислого газу з торфовища на півдні Остроботнії почали зменшуватися другий рік поспіль завдяки залісенню та росту рослинності. В інших місцях подібних досліджень не проводилося.
Цікаві попередні результати було отримано з дослідження щодо заліснення старого торфовища.
Наараснева в Сойні, Південна Остроботнія, яка була вилучена з видобутку торфу, перетворилася з щорічного джерела викидів на невеликий поглинач вуглецю лише після одного року лісонасаджень.
Відновлення торфовищ вивчалося, але досліджень щодо заліснення за допомогою цього методу було мало.
— Мені як досліднику це дуже важливо. Звичайно, ми повинні пам’ятати, що ми говоримо про одне місце, але я вважаю, що Наараснева – це не екстремальний приклад, а типовий і узагальнений, – каже Лохіла.
Щогли безперервно вимірюють вуглекислий газ
У 2021 році в Наарасневі була створена науково-дослідна станція вимірювання обміну вуглекислого газу. На виведеному з експлуатації торфовищі встановлено дві щогли, які збирають інформацію про події на болоті.
Тож вимірювання розпочалося з голого торф’яного болота, викиди вуглекислого газу якого можна було контролювати з самого початку.
– Ми самі дуже схвильовані, тому що це унікальна можливість виміряти значні зміни у землекористуванні з самого початку. Тепер ми щодня бачимо, що там відбувається з точки зору газообміну, — каже Лохіла.
Основна зміна
У наступному 2022 році болото удобрили золою та висадили саджанці сосни. Одночасно почала сильно розростатися і рослинність польового ярусу.
Вже в перше літо поглинання вуглецю перевищувало викиди при розкладанні торфу, коли підлісок почав розростатися. Однак поглинання вуглецю тривало лише близько місяця в перше літо.
Значна зміна сталася другого літа.
– Цього року місце перетворилося на поглинач вуглекислого газу ще у травні. Рослинність поглинає більше вуглецю, ніж виділяється в результаті розкладання старого торфу. І це тривало до серпня, каже Лохіла.
– Крім сосни, в результаті рослинності в польовий ярус потрапили береза \u200b\u200bта падуб. «Нас здивувало те, що вдалося так швидко перетворити цю територію на поглинач вуглецю», — каже Лаасансено.
Взимку, коли рослини перестають з’єднуватися, болото знову перетворюється на джерело вуглекислого газу.
Унікальне дослідження
Станція Soin Naarasneva була побудована в рамках дослідницького проекту Turnee під керівництвом Гельсінського університету, який вивчає ліси на торфовищах.
Проект фінансується Міністерством сільського та лісового господарства. У проекті також беруть участь Університет прикладних наук Сейняйокі, Інститут метеорології та Університет Оулу.
Станція вимірює обмін вуглекислого газу, а також сонячну радіацію, дрібні частинки, а також метан і закис азоту за допомогою окремих вимірювань камери.
Відкритим джерелом викидів є торфовище, викиди вуглекислого газу якого не припиняються навіть взимку. Звісно, \u200b\u200bвзимку було виміряно менше викидів, ніж, наприклад, навесні, але викиди все одно тривали весь час.
Торф також розкладається поступово, тому може бути джерелом викидів дуже довго.
– Цікаво подивитися, в якому напрямку це розвивається. Чи буде раковина стабільно рости, чи почне посилюватися розкладання старого торфу, чи що станеться, цікавиться Лохіла.
У дослідницькому проекті також були зроблені прогнози, і попереднє моделювання припускає, що болото стане поглиначем вуглецю на більш тривалий період часу.
Лісорозведення для подальшого використання
З болота було піднято ледь кількаметровий шар торфу, який транспортували щонайменше як паливо для котельні в Ювяскюля.
Лааксо також працює виконавчим директором місцевої Асоціації управління лісами і вважає, що заліснення є природним продовженням колишніх торфових ділянок.
Найпроблемнішим він вважає те, що занедбане торфовище залишиться напризволяще
– Паюкко швидко захопить галузь, а економічне значення залишиться невеликим. Чим більше часу минає, тим трудомісткішим стає перетворення болота на ліс або для іншого подальшого використання, каже Лааксо.
*Тему можна обговорити до неділі 15 жовтня до 23:00*