Конкурс віолончелістів імені Пауло збирає у Фінляндії найкращих молодих віолончелістів світу. Музика та музична освіта у Фінляндії скорочуються, а ентузіастів стає все менше і менше. Це тепер відображається і в статистиці конкурсу.
Міжнародний конкурс віолончелістів у Пауло мав кілька захоплюючих моментів, але з фінської точки зору, цьогорічний конкурс увійде в історію з прикрої причини.
Вперше не буде фінських віолончелістів.
– Цього разу так сталося. Не думаю, що нам варто перейматися рівнем фінської віолончельної гри.
За кадром, однак, ця тема обговорювалася протягом тривалого часу, оскільки уроки музики та гри неодноразово скорочувалися в 21 столітті. Звичайно, у Фінляндії ще є молоді віолончелісти вищого рівня, але ентузіастів стає все менше. Водночас зростає міжнародний рівень.
– Можна подумати, що цей конкурс зараз є дуже надихаючим і для фінських віолончелістів, зважаючи на майбутнє.
За словами Нораса, фінським медіакомпаніям, таким як Yle, також є куди подивитися в дзеркало. За його словами, класична музика та інші види мистецтва не є такими популярними темами, як раніше.
– Про талановиту молодь сьогодні вже не пишуть, хоч і є на що. Ми дуже далекі від того, чим були 40–50 років тому. Ситуація повністю змінилася. Це не підходить для посилення пристрасті до хобі, каже Норас, який регулярно піарився у свої золоті дні.
Європейців поглинули азіати
Фінляндія не одна в цій ситуації. В усіх західних країнах любителів класичної музики ще менше. У той же час в країнах Азії спостерігається сильний бум класичної музики. Вивчення музики стає все більш інтернаціональним.
– Сьогодні студенти багато пересуваються, вчителі теж. Викладачі проводять курси по всьому світу або можуть працювати в різних навчальних закладах одночасно на різних континентах.
Цього року конкурси віолончелістів Пауло вперше брали однакову кількість учасників з країн Азії та Європи – по дев’ять з обох. Крім того, зросла відносна частка країн Азії. Двоє з шести фіналістів з Південної Кореї.
– Розвиток там був найдивовижнішим. Величезна кількість найкращих музикантів зараз походить із Південної Кореї, країни, яка, як кажуть, відбула свій перший концерт класичної музики в 1966 році в столиці Сеулі. Відтоді відбувся величезний розвиток, який також можна побачити в нашому конкурсі.
Відбір до першого раунду – це еквівалент десятиліть перемог
За словами Нораса, азіати кидають виклик західним людям у класичній музиці, особливо завдяки довгостроковій і цілеспрямованій практиці, тобто трудовій етиці. Noras протягом десятиліть уважно стежив за розвитком Південної Кореї та Китаю, наприклад.
– Там зрозуміли, що дітям добре займатися музикою – навіть як хобі. На відміну від нас, там потрібно багато. Батьки заохочують і вимагають, вчителі теж суворі. Мабуть, це дає дивовижні результати.
З іншого боку, за словами Лахесмаа, цьогорічний конкурс є показником зміни методів навчання та ефективності змін. За оцінкою Лахесмаа, учасники конкурсу разюче відрізняються один від одного, окремими художниками, а не машинами, витиснутими з певної форми.
– Це може бути тільки хороша річ, яка незмірно збагачує музичну сцену. У цьому плані майбутнє виглядає яскравим, у нас будуть привабливі молоді артисти.
Повернімося на мить до підйому міжнародного рівня віолончельної гри. За словами Нораса, це явище можна помітити особливо на загальному рівні, а не стільки в навичках на вершині змагань. Тобто середній рівень підвищився, але різниці між рівнем цьогорічного переможця та п’ятирічної давності навряд чи помітно.
– Якщо подивитися на учасників змагань у заліку сьогодні, то раніше всі вони, напевно, виграли б змагання, – констатує Норас.
Дивіться фінальну трансляцію та церемонію нагородження конкурсу віолончелістів Пауло тут:
*Які думки викликала оповідання? Обговорити тему можна до вівторка 13 жовтня до 23:00*