Дослідницька станція Värriö чітко демонструє ознаки зміни клімату на півночі. Клімат на дослідницькій станції в Саллі сьогодні подібний до того, яким він був за 300 кілометрів на південь трохи більше 40 років тому.
Ознаки зміни клімату найбільш помітні в Арктиці та північному хвойному лісовому поясі.
– Темпи змін тут настільки швидкі, що наразі їм не видно кінця, тому не залишається нічого іншого, окрім як хвилюватися, каже Мікко Сіпіля з дослідницької станції Värriö.
Свої побоювання вчений-атмосферолог базує, серед іншого, на міжнародних дослідженнях та спостереженнях, проведених на дослідницькій станції Värriö протягом останніх 50 років.
– За приблизно 50 років температура тут у грудні піднялася на чотири градуси, а межа дерев ставала все вище й вище. Засніжений період скоротився на три тижні за останні 40 років, перераховує Сіпіля зміни клімату регіону Верріо.
Досвід Фінляндії в атмосферних дослідженнях відповідає міжнародному високому стандарту та отримав світове визнання. У Центрі атмосферних досліджень були розроблені дуже чутливі вимірювальні прилади, а дослідницькі статті дослідників опубліковані у великій кількості престижних наукових журналів у цій галузі.
Основним завданням дослідницької станції Värriö є дослідження атмосфери
Mikko Sipilä представляє дослідницьку станцію Värriö, розташовану в старих лісах Лапландії, місце вражаюче. Довкола двору росте старовіковий ліс, але вище в Котаваарі дерева молодіють. У минулому в цьому районі була велика лісова пожежа, і тепер на місці старого лісу ростуть молодші дерева.
Під житлово-адміністративним будинком, в ущелині між загрозами, виблискує невеличке озерце.
Пересування в природному парку здійснюється за дозволом, тишу порушує лише спів птахів і гул вітру.
— Так, тут є хижаки. «Вовк і росомаха — аж ніяк не дивні гості в цих краях, іноді вони забиваються в ці країни з боку Росії», — каже Сіпіля і показує рукою на схід.
Дослідницька станція Värriö була заснована в 1967 році професором Ерккі Пулляйненом, і перші роки станція зосереджувалася в основному на дослідженні хижих тварин. В даний час основним завданням станції є дослідження атмосфери, яка входить до складу Центру атмосферних наук Гельсінського університету.
Навколо головної будівлі розташовані різноманітні вимірювальні прилади на землі, деякі з яких є технікою, що належить Фінському метеорологічному інституту, Управлінню радіаційного захисту, Сейсмологічному інституту та Фінському інституту навколишнього середовища. Всі пристрої видають різну інформацію.
У Котаваарі є станція SMEAR, яка оснащена найсучаснішим обладнанням. Вимірювальні пристрої можуть виявляти дуже дрібні компоненти, які містяться в дрібних частинках повітря.
– У нас тут дві основні галузі досліджень. Другий пов’язаний із вуглецевим циклом, тобто ми вивчаємо, як ліси зв’язують вуглець. Основною галуззю другого дослідження є дрібні частинки в атмосфері, пояснює Мікко Сіпіля.
Масштабне підвищення температури в Арктиці
Під час презентації Сіпіля висвітлює нове дослідження Фінського метеорологічного інституту, згідно з яким клімат в Арктичному регіоні нагрівається в чотири рази швидше, ніж у середньому по світу.
– Так, потепління, яке ми тут виміряли, повністю відповідає новим дослідженням Фінського метеорологічного інституту, підтверджує Сіпіля.
У середньому, згідно з дослідженнями, глобальний клімат потеплішав на 1,1 градуса від рівня 1850 року. У міру руху на північ потепління посилюється, у Фінляндії оцінюють 2–2,5 градуса. За словами Сіпіля, у районі Верріо зараз такий самий клімат, як у 1970-х і 80-х роках у Суомуссалмі, на 300 кілометрів південніше.
За нинішніх темпів температура підвищиться на 0,6 градуса за десятиліття, а до 2050 року, за оцінками, температура підвищиться вже на чотири градуси.
– Щодо зимових місяців, то ми говоримо про 6–7 градусів найближчим часом. Природі, фауні та рослинності справді важко адаптуватися до таких швидких змін, каже атмосферолог Мікко Сіпіля.
З Вярі до провідного дослідника світу і назад
Науково-дослідна станція Värriö була місцем для кількох студентів і молодих дослідників, де вони познайомилися з польовими дослідженнями. Мікко Сіпіля вперше познайомився з Värriö як студент на початку 2000-х, і це місце так запам’яталося йому, що тепер він є його менеджером.
Після навчання шлях допитливого вченого привів його до польових досліджень по всьому світу протягом тривалого часу, часто до Антарктиди та гори. Одна поїздка особливо запам’яталася Сіпіла, коли хуртовина здивувала пілотів і пасажирів літака Аргентинських сил оборони на шляху до Антарктиди.
– Капітану довелося кілька разів підтягуватися, і на третій раз щось застукотіло і двигун відмовив. Тоді ми швидко повернули назад і, на щастя, вижили. Після тижнів ремонту вони спробували знову, згадує Мікко Сіпіля одну зі своїх пам’ятних подорожей на Південний полюс, але швидко почали серйозно.
За його словами, парникові гази викликають настільки швидке глобальне потепління з такою швидкістю, що нічого подібного раніше не спостерігалося в історії світу.
– Винятком є \u200b\u200bзіткнення астероїдів із Землею, але це не антропогенні катастрофи, які призвели до зміни клімату, – вважає Сіпіля.
Чи викликала ця історія якісь думки, якими ви хотіли б поділитися? Ви можете взяти участь у дискусії з Yle Tunnus 13.09. до 23 год.