Актуальна інтерпретація тексту, що відображає націоналістичне мислення, здійснена міським театром Куопіо, вразила авторку Розу Ліксом. “Хатина № 6” була опублікована 12 років тому.
Автор звик бачити власні тексти в новій інтерпретації, але тільки зараз він зміг відвідати аудиторію в Куопіо.
– Напрочуд актуально, – каже автор на виході з театру.
У книзі він описує російський націоналізм, який з’явився за царів, за радянських часів і з’являється сьогодні.
– Це були речі, які актуальні й сьогодні. Тут добре вийшло націоналістичне мислення, яке є основною темою книжки.
Описану в тексті поїздку Ліксом здійснив колись у Радянському Союзі. У 2011 році роман отримав Фінляндську літературну премію, за ним знятий успішний фільм, а тепер і виставу.
— Усе це абсолютно різні. Ця вистава, безумовно, найважча. Це було навіть сильніше, ніж книга!
Ліксом аналізує, що форми мистецтва бувають різні, і це добре. Для автора не біда, що інтерпретація повісті жила і змінювалася – і перемістилася з Транссибу до Мурманська.
Мурманськ змінив життя
У 1970-х роках, під час золотої ери горілчаного туризму, Мурманськ був молодим містом, оточеним гірками, де проживало півмільйона людей. Роза Ліксом вперше їла узбецьку та грузинську їжу, і все трохи вразило.
«Таким можна бути і так жити», — подумав він під час візиту в арктичне місто.
Перша поїздка до півмільйонного Мурманська змусила Ліксома переїхати з Торніонлааксо до Рованіємі та почати вивчати Росію.
Так почався довгий шлях, про який розповідає ролик *Кабіна №6*.
Власна подорож та інший образ себе
Він вважає головного героя іншим і в романі, і в кіно, і на сцені.
– У романі він досить сильний хлопець, і не слабкий.
У Куопіо Ліксом отримав театральний досвід, який здавався більш далеким від його власних спогадів. Сценічна версія більш жорстока, ніж оригінальна.
– Я не впізнав себе, і це було дуже добре. Для мене той шлях був не таким складним, як ця вистава. Для такого тлумачення потрібне було насильство.
Він ніколи не боявся, проїжджаючи через Радянський Союз. А Ліксом все одно не страшний тип. Однак він виправляється, коли намагається перетворити це на хоробрість.
– Це відчуття пригоди – заглибитися в ситуацію та культуру. Він вимагає еластичності. Таким чином я подорожував і на Захід, і на Схід. Я завжди хотів знати обох.