Програма “Норпа-лайв” дає змогу поспілкуватися з природою, але вона також має важливу дослідницьку мету. Мета полягає в тому, щоб ідентифікувати якомога більше зразків тюленів за малюнком їхнього хутра.
Природоохоронна організація WWF знову запустила популярний сервіс, який дозволяє стежити за життям балтійських морських котиків в Архіпелазі.
Камера показує корму, де східні косатки збираються навесні для линьки. Перед камерою можуть лежати до десятків червоних тюленів. Минулої весни трансляція зібрала близько 700 000 переглядів, за даними WWF.
На початку 1900-х років балтійський тюлень все ще був найчисленнішим видом тюленів у Балтійському морі. Через полювання та забруднення навколишнього середовища популяція балтійського тюленя скоротилася з 200 000 до приблизно 5 000 особин.
В даний час балтійських морських свиней налічується близько 20 000. В Архіпелаговому морі, за оцінками, близько 200-300.
Мета – ідентифікувати морських котиків за малюнком їхнього хутра
Крім того, що пропонує досвід на природі, Norppalive також має важливу дослідницьку мету. Мета полягає в тому, щоб ідентифікувати якомога більше осіб.
Подібно до саймських скандинавів, балтійські скандинави мають індивідуальний малюнок на хутрі, який залишається незмінним протягом усього життя скандинавів. Завиток хутра схожий на волохатий відбиток пальця, за яким можна відрізнити окремих тхорів один від одного.
Фотоідентифікація малюнків хутра, тобто фотоідентифікація, вже ефективно використовується в дослідженнях сайманської козулі.
«Не всіх морських свиней можна ідентифікувати на основі фотографій, але за допомогою матеріалу, який постійно накопичується, ми можемо сподіватися уточнити оцінку запасів Архіпелагового моря в майбутньому», — зазначає Лааксонлайта в прес-релізі WWF.
Згідно з WWF, нова інформація про скандинавів Південно-Західного архіпелагу може допомогти спрямувати зусилля щодо збереження та зберегти скандинавів Балтійського моря як частину природи архіпелагу в майбутньому.
Балтійський тюлень – тюлень, залежний від снігу та льоду. Його найбільша загроза така ж, як і північна Сайма, тобто зміна клімату.
– Ніде в світі немає постійної популяції тхірів на території, яка б не замерзала в період розмноження тхорів. Однак на практиці Архіпелагове море вже є такою територією, стверджує програмний директор WWF Петтері Толванен.