До корони батьки були більш виснаженими в найбільш індивідуально орієнтованих країнах, ніж у країнах з більшою спільністю. У період Корони індивідуалізм більше не був суттєвим поясненням відмінностей між країнами.
Серйозне вигорання батьків зросло в усьому світі протягом першого року пандемії коронавируса, йдеться в останній публікації проекту консорціуму International Investigation of Parental Burnout (https://econtent.hogrefe.com/doi/10.1027/2157-3891/a000050).
Дослідження порівняло вигорання батьків у 26 країнах у 2018 та 2020 роках.
Якщо у 2018 році тяжке батьківське вигорання спостерігалося у 4,2 відсотка батьків, то у 2020 році воно спостерігалося у 5,8 відсотка батьків.
На середньому рівні глобально статистично значущих змін у виснаженні не спостерігалося, але різниця стала очевидною особливо при розгляді поширеності важкого виснаження.
Сильне виснаження найбільше зросло в Бурунді, Чилі, Португалії та Ірані. Виражене виснаження також зросло у Фінляндії, але ця зміна не була статистично значущою.
Виснаження визначалося як серйозне, якщо батьки відчували всі оцінені симптоми виснаження щотижня або щодня.
Громадський дух не захистив від виснаження під час коронавірусу
Частково ті ж фонові фактори були пов’язані з виснаженням як до, так і під час коронавируса. Матері були більше виснажені, ніж батьки, як і молодші батьки та батьки зі слабким матеріальним становищем.
Крім того, батьки були більш виснаженими, якщо у них були маленькі діти, кілька дітей або діти з особливими потребами.
Виснаження батьків було тим вищим, чим довше вони були ізольовані в період корони. Дистанційна школа, наприклад, з дому також була пов’язана з виснаженням.
До епохи корони відмінності між країнами у виснаженні батьківства здебільшого пояснювалися індивідуалізмом: у найбільш орієнтованих на індивідуальність країнах батьки були більш виснаженими (https://yle.fi/uutiset/3-11699449), ніж у країнах з більшою спільнотою. У період Корони індивідуалізм більше не був суттєвим поясненням.
Доцент Матильда Сорккіла вважала це цікавим.
– Коли змінюються навколишні умови, може змінюватися і вплив культурних цінностей. У період коронавируса в усіх країнах, які брали участь у дослідженні, батьки були змушені до ізоляції, а підтримка громади, яка в деяких країнах раніше могла захистити деяких батьків від виснаження, більше не була доступна нікому.
Більше виснаження в дисциплінованих країнах
Розпещеність, тобто культурне сприйняття насолоди життям, радістю та веселощами, з’явилося як новий культурний фактор, що пояснює відмінності між країнами в період корони.
У культурах, які сприймають балування, виснаження батьківства було меншим у період корони, ніж у більш стриманих культурах, для яких характерні суворі соціальні норми та дисципліна.
Серед країн, які брали участь у дослідженні, сприйняття балування, виміряного за індексом культурної цінності Хофстеда, було високим, наприклад, у Колумбії та Нідерландах, і слабким у Китаї та В’єтнамі.
— Певним чином цілком зрозуміло, що розпещеність стала вагомим поясненням. Це, безперечно, має напрочуд великий вплив, якщо середовище дозволяє робити речі, які приносять радість, навіть у складній та стресовій та обтяжливій ситуації, міркує Сорккіла.
Фінляндія зайняла середню сходинку в порівнянні балів.
– У такий час, коли зовнішніх джерел радості, як-от хобі та зустрічей з людьми, дуже мало, важливо не відчувати провини за те, що спокійно ставитеся до цього й займаєтеся щасливими справами з родиною. Насолода життям може бути дуже важливою цінністю та фактором, який покращує якість життя. Нам ще є чого з цього повчитися, – каже Сорккіла.
У дослідженні взяли участь 10 622 батьків у 2018 році та 9 923 батьків у 2020 році. Це були різні вибірки, і розмір вибірки різнився в різних країнах, тому до результатів слід ставитися обережно.