Фінляндія та Європейський Союз лідирують у багатьох важливих темах конференції, але в інших частинах світу також існують природоохоронні заходи, де амбіції є більш високими.
Сьогодні розпочався другий тиждень переговорів. Наразі на засіданні вирішуються виконавчі та технічні питання. Справжнє яблуко розбрату буде на столі, особливо на етапі високого рівня, який розпочнеться у четвер.
– Результат тут буде, це точно”, – вважає фон Вайссенберг.
Фінляндія бере участь у переговорах у складі Європейського Союзу. Як для Фінляндії, так і для ЄС особливо важливо, щоб пакет був збалансованим, особливо з точки зору його чотирьох основних цілей:
Що потрібно Фінляндії від угоди?
Однією з ключових цілей ЄС і Фінляндії в ході переговорів є тиск на решту світу щодо цілей, які вже включені до стратегії біорізноманіття Союзу.
Зокрема, Фінляндія та багато інших країн твердо дотримуються під час переговорів цілі 30 відсотків охоронюваних територій у сухопутних і морських районах до 2030 року.
Щодо відновлення, тобто повернення навколишнього середовища до його природного стану, Фінляндія хотіла б поставити глобальну ціль у 3 мільярди гектарів.
За словами фон Вайсенберга, встановлення кількісних, конкретних і вимірних цілей має першочергове значення. Тоді, наприклад, можна буде обґрунтувати виділення, а також гарантувати, що громадяни розуміють, про що йдеться.
Окрім кількості, Фінляндія також вимагає якості у своїх цілях.
– Важлива не лише кількість захисту, а й якість. Якість природоохоронних територій потрібно покращити, Фінляндія справді добре справляється з цим і сподівається, що інші зроблять те саме, каже фон Вайсенберг.
Крім того, важливо, щоб сектори лісового, сільського та рибного господарства Фінляндії опинилися в рамках.
Наприклад, записи про контроль шкідливих чужорідних видів ще потребують обробки. Боротьба зі шкідливими чужорідними видами була однією з небагатьох яскравих плям у попередніх цілях, розроблених у 2010 році, і, за словами Ніємівуо-Лахті, Фінляндія та ЄС були піонерами в цій роботі.
Марина фон Вайсенберг наголошує, що боротьба з втратою природи також передбачає дії, наприклад, там, де Африка є більш амбітною, ніж регіон ЄС.
Одним із прикладів є Зелений пояс Сахеля, масштабний проект відновлення Африканського Союзу, який має на меті висадити в Сахарі смугу лісів шириною 8000 кілометрів до 2030 року.
Питання фінансування зависло у повітрі
Кілька екологічних організацій закликають до тих же цілей, що й Фінляндія та ЄС.
Тарвайнен також сподівається, що зустріч у Монреалі принесе комунікаційну перемогу, подібну до Паризької угоди: мета захисту 30/30 стане таким же потужним символом, як ціль 1,5 градуса щодо обмеження потепління.
Тарвінен також наголошує на меті скоротити вдвічі екологічний слід на глобальному рівні, пов’язаний із сталим використанням природних ресурсів.
За словами Тарвайнена, цю мету вже підтримували та заперечували протягом років переговорів, хоча, можливо, не завжди повністю розуміли.
– Тут не йдеться про те, щоб країни, що розвиваються, удвічі зменшили свій екологічний слід, а про те, щоб споживання було зменшено, особливо в багатих країнах, беручи до уваги зовнішній ефект їхнього споживання.
Відносини між країнами, що розвиваються, і багатшими також стосуються одного з головних питань, які все ще висять у повітрі на цьому етапі: грошей.
WWF сподівається, що на пізній стадії переговорів буде оголошено про те, що Фінляндія в майбутньому виділить більшу частину свого співробітництва в галузі розвитку на заходи з біорізноманіття.
Близько 0,5 відсотка бюджету Фінляндії на розвиток співпраці, який становить близько 1,3 мільярда євро, виділяється на збереження біорізноманіття. Частка значно нижча, ніж в інших скандинавських країнах.
Парфуми Болсонаро досі пахнуть у повітрі
Багато країн, наприклад Бразилія – один із найважливіших гравців у природоохоронній дипломатії – закликають до створення нового фонду, заснованого на співпраці в галузі розвитку. Незважаючи на те, що сторони усвідомлюють необхідність фінансування, заможні країни скептично ставляться до ідеї фонду.
За словами фон Вайсенберга, напрямок Бразилії справді змінився, але в коридорах також ходять приказки, що парфуми Болсонаро все ще трохи пахнуть у повітрі.
Бразилія є однією з найбільших супердержав у сфері біорізноманіття. У своїй переговорній позиції вона хоче оплату екосистемних послуг, які надає Amazonia. Тому Бразилія наполегливо прагне бути на стороні, що приймає угоду, маючи потужність найбільшого в світі тропічного лісу.
Ідею підтримують країни тропічного лісу, наприклад Індонезія та деякі країни Африки. Також раніше цієї осені на кліматичній зустрічі в Єгипті фінансові питання посіли центральне місце, що призвело до затримки завершення зустрічі.