Віккі Вяха-ахо під час подорожі ночувала в дикій природі і за все літо провела вдома лише кілька ночей.
5 572,3 кілометра за п’ять місяців. Саме таку дистанцію подолав переможець змагань Tahko Pihkala Walking Challenge, які цього року відбулися вже вп’яте.
За переможцем стежила команда підтримки
Вяха-ахо каже, що найдовша відстань, яку він свого часу пройшов пішки, становила 116 кілометрів. Це зайняло у нього від кількох хвилин до 24 годин.
Перемога також включала в себе піші прогулянки на 80 та 70 км. Більшість прогулянок складали близько 50 кілометрів. Середньодобова відстань становила близько 36 кілометрів.
– Відновлювальні дні дійсно важливі. Я краще пройду довгий день і захворію на грип, ніж пройду 36 кілометрів щодня і не одужу належним чином.
Під час своїх подорожей Вяхя-ахо мав змінний одяг, дощовик, пластирі, креми, порошки для електролітних напоїв і таблетки для енергетичних напоїв. Воду добували з природи, а про доставку продуктів подбала конкурсна команда.
Загалом Вяхя-ахо зафіксував 152 дні ходьби та трохи більше 1234 годин ходьби.За все літо він встиг провести вдома лише кілька ночей.
– У комплект входить легкий чохол з нейлонової тентової тканини, який не пропускає вітер. Він просто налаштований між гілками дерев. Добре спати на землі.
За словами Вяхя-ахо, труднощів на шляху не було.
– Все пройшло легко. За мною була хороша команда, медична команда та команда технічного обслуговування, які дивилися та переконалися, що я в порядку. Я просто йшов.
Можна розганятися повільно
Нагородження учасників змагань відбулося в понеділок на Олімпійському стадіоні в Гельсінкі. Після Vähä-aho, хто посів друге місце в гонці, також пройшов через Сахару: 5224,2 кілометра.
Загалом у змаганнях взяли участь 909 команд та 5400 пішоходів.
Забіг проходив у більш ніж 230 муніципалітетах, а муніципальне змагання виграв муніципалітет Хартола, де загалом було пройдено понад 53 300 кілометрів, або в середньому близько 19,8 кілометрів на жителя.
– Коли я був старшим, то взагалі кілометри не рахував. Я просто рахую години та хвилини. Я щодня ходжу на годинну прогулянку, і в деякі дні я пітнію сильніше, ніж в інші. Одного дня зміст прогулянки – це звіт, іншого дня – те, що «сьогодні тут чудова місцевість і природа», – каже Янтунен.
– У випадку з особою він інтерпретував це саме як біг у темпі ходьби. Деякі пішоходи проходять повз мене, але це нормально. Ходьба також приємна для суглобів і дає м’язам поштовх, який є саме тим, що потрібно, коли ви ходите в такому стилі, каже Янтунен.
Вяхя-ахо вже почав думати про свій наступний виклик і обіцяє, що темп не зменшиться.
– Нас четверо, ми плануємо взяти напрокат електричні велосипеди, сісти на поїзд до Рованіємі, а звідти – до Весісаарі на норвезькому боці Північного Льодовитого океану. Звідти ми спускаємося вздовж західного узбережжя Норвегії, до шведської сторони, а звідти вниз до Стокгольма, звідки ми можемо повернутися до Турку чи Гельсінкі на кораблі, – пояснює він.
*Обговорити тему можна до четверга 13 жовтня до 23:00*