Вестерінен готує виставу, де хоче розкрити концепцію травми. За словами Вестерінена, усі ми маємо різний розмір травми.
Вестерінен каже, що у своєму житті йому доводилося думати про концепцію травми та про те, як вона проявляється в тілі, наприклад.
– Мені довелося багато досліджувати та займатися цією темою. І через це я дуже багато розумію.
Вестерінен нагадує нам, що не завжди обов’язково бути травмованим через насильницький досвід, такий як автомобільна аварія чи насильство.
– Травматизація також може виникнути через речі, які з вами не траплялися. Тобто те, що ви пропустили або чого не отримали. Навіть такі речі можуть травмувати.
Вважає, що хоч тема складна і йому важко було, гумор є.
– Так чи інакше. Світлим або чорним способом. Зазвичай це так, поки це смішно, цього достатньо. Але сенс тут явно є. Я хочу поговорити про поняття травми.
Він також вважає, що суб’єкт говорить тому, що всі ми певною мірою маємо травми.
– Я бачу, що він у всіх нас різного розміру.