Стара казарма настільки популярна серед музикантів, що люди вишиковуються в чергу, щоб потрапити всередину – понад 250 гуртів репетирують у культурній оазі Оулу

Коли гарнізон в Хіуккаваара, Оулу, закрили, культура прийшла в казарми. Окрім гуртів, тут оселилося багато інших творчих особистостей.

– Спочатку ми почали грати на валторні. З тих пір у мене було багато різних гуртів, більше схожих на проекти. Але з них варто згадати рок-гурт *Stolen Organ*.

Vaara репетирує в старій будівлі казарм Хіуккаваара в Оулу, в Хіукан Піхалла, де репетирують понад 250 гуртів.

Окрім гуртів, у “Дворику Хіукка” мешкають художники, теслі, різні спортивні та аудіовізуальні компанії. У минулому плани зонування міста, серед іншого, створювали невизначеність для безперервності культурної діяльності, але зараз майбутнє є світлим.

Емелі Ваара посміхається перед камерою.
Еемелі Ваара разом зі своїм другом Йонне Сіеккіненом також стоїть за організацією фестивалю Hiukkafest. Це настільки важливий культурний центр, що створення фестивалю тут здавалося природним”, – каже Ваара.

– Я вважав електрогітару та бас-гітару чудовими. Я переконав маму купити мені бас-гітару, – згадує Карьялайнен.

Групові справи Карьялайнена пішли стрімко. Свій перший рок-концерт він відіграв у 1968 році. Вже наступного року він потрапив у звичайний гурт, який мав кілька десятків концертів на рік. Відтоді «гуртів досить».

– Серед іншого, було багато різноманітних блюзових груп. З гуртів мені найбільше подобається *Finn Floyd*, який досі діє. З назви можна зрозуміти, що це триб’ют Pink Floyd, хороший.

Навколишнє середовище змінюється, але культурна діяльність не припиняється

Еемелі Ваара згадує, що почала тренуватися в Hiukka Piha, коли їй було 14 років. На той час господар місця був інший, ніж зараз.

– Коли ми приїхали сюди, там було брудно, безладно, місця повні мотлоху. Ходили чутки про загрозу знесення, трохи схоже на атмосферу початку кінця.

Корпела каже, що після припинення діяльності гарнізону в цьому районі ніби сам по собі утворився культурний оазис.

– Тут знайшлися простори, які можна використати для культурної діяльності, – констатує Корпела.

Сидить Ганну Карьялайнен, на задньому плані видно барабани.
Ханну Карялайнен займається музикою з 1960-х років. Він почав практикувати в Хіуккаваарі близько п’яти років тому: “Великий плюс у тому, що тут можна грати в будь-який час. Це нікому не заважає, оскільки майданчик знаходиться далеко від житлових будинків.

Проте занепокоєння щодо завершення культурної діяльності вже немає, каже Корпела.

– Будівлі казарм залишаться, тому всі заходи, які тут зараз є, триватимуть. Наприклад, з точки зору діяльності гурту було б катастрофою, якби всі звідси виїхали.

Ваара та Кар’ялайнен також кажуть, що якби вони не тренувалися в Hiukka Piha, вони б не знали, де вони могли б тренуватися.

— Було б важко. Я думаю, це залежатиме від відносин: якщо у вас є відносини з компанією, яка знає склад, це може бути успішним. Карьялайнен каже, що тренувальних таборів, якби їх не було, було б дуже мало.

Однак оточення Хьюкки Піхи зміниться в найближчі кілька років. Наприклад, на ділянку йде поселення. З точки зору роботи це лише добре: буде більше послуг і, наприклад, автобусне сполучення полегшить подорожі в майбутньому.

– Я сумую за маршрутом. Навіть зараз автобус приїжджає за добрий кілометр, але було б легше, якби він звернув прямо у двір, каже Еемелі Ваара.

Не всі можуть поміститися в приміщенні

Незважаючи на те, що зараз багато гуртів, людей прийде значно більше.

За словами Корпели, в Оулу зносять приміщення оркестру. З цієї причини нещодавно було кілька запитів про те, чи можна знайти новий навчальний заклад у Хіккаваара.

Однак на даний момент приміщення заповнені, і є лист очікування на Хікку Піхаана. Чи можна розширити приміщення, щоб ще більше людей могли займатися грою? За словами Корпели, це значно підніме орендну плату.

– Якби ми будували нове приміщення, то ціни на оренду піднялися б до такого рівня, що вже не було б сенсу займатися гуртовою діяльністю.

За словами Корпели, зараз ми працюємо з ресурсами, які зараз використовуються.

– Адже у нас і зараз трохи більше двох сотень кабінок, і в них займається кілька гуртів. Це вже чимало.