Дві фінські туристичні столиці категорично розійшлися в думках щодо туристичного збору
Міста не можуть самостійно вирішувати, як збирати туристичний збір; має бути політична пропозиція і закон, затверджений парламентом.
Дві туристичні столиці Фінляндії знаходяться на абсолютно протилежних сторонах питання туристичного збору.
Місто Рованіємі хоче якнайшвидше запровадити туристичний податок.
У Рованіємі Вайніо вважає, що гроші від туристичного збору можна було б використати, наприклад, на інфраструктуру, яка використовується туристами, або на медичні послуги, якими користуються туристи.
Гельсінкі мають абсолютно протилежну думку.
– Я сам збираюся виступати проти такого податку, і вірю, що мої послідовники також будуть це робити.
У всьому світі останнім часом туристичний податок розглядається, запроваджується або навіть підвищується в багатьох країнах.
Туристи вже привозять до Гельсінкі мільярдну каструлю
Зайві євро від туристів у скарбницю міста Гельсінкі не викликає ентузіазму у Вартіаї. На його думку, стягнення цільового туристичного збору не відповідає податковій системі Північних країн.
Вартяйнен наголошує, що туристичний податок є більш поширеним у країнах, де податкова система та державні фінанси працюють не дуже добре.
– Туризм – це галузь майбутнього, яка розвивається, але оподаткування – це не спосіб сприяти якійсь галузі. Це спосіб послабити умови його росту, каже Вартіайнен.
– У 2023 році туристи витратять у Гельсінкі 1,5 мільярда євро, а в мультиплікаційних ефектах – 2,55 мільярда євро.
Крім того, за словами Вестерінена, наприклад, ще до пандемії корони Гельсінкі нарахували 40 мільйонів євро податків із зарплати тих, хто працює в туризмі.
– А з кого б збирали податок? Тільки з тих, хто в готелях? А як щодо тих, хто зупиняється у каютах для відпочинку, у родичів чи, наприклад, одноденних мандрівників, запитує Вестерінен.
За попередніми даними, минулого року в Гельсінкі було зафіксовано близько 2,2 мільйона ночівель іноземних туристів.
Незважаючи на симпатії Рованіємі чи спротив Гельсінкі, справа не в руках самих міст.
– У Фінляндії податок завжди повинен регулюватися законом, а це означає, що це питання потребує ширшого розслідування.
Салокоскі визнає, що це питання піднімалося в міністерстві на рівні обговорення, але офіційної робочої групи чи доручення зі збору туристичного збору немає, і в урядовій програмі про це також не йдеться.
«Повинне бути політичне рішення з цього питання, щоб просувати його», – каже Салокоскі.
Після можливого розслідування уряд може внести пропозицію щодо туристичного податку, яка буде передана до парламенту.
– Найсуттєвіше в оцінці – це аналіз потреби в податку та того, чого він може досягти. Чи є потреба в чомусь подібному у Фінляндії?