Після 15 років у Берліні Мікко Ройха – людина провінційних театрів. Його концепція “Вільного театру” змінила уявлення про театральне мистецтво.
Були представлені деякі з найвідоміших театрів того часу, зокрема, Театр Ахаа, Робітничий театр Тампере та Театр КОМ, які гастролювали в середніх школах.
– Мене цькували в школі, і я відчула, що раптом театр став для мене безпечним місцем.
В той же час у Рохи з’явилося ще одне відчуття. Що театральні вистави є частиною більшого зв’язку.
– Я думав, що вони були в цьому шоу аж на Кубі, а тепер вони є тут, у Вантаа. І звідси вони їдуть до Рованіємі з цим самим спектаклем. Було розуміння якогось глобального зв’язку з усіма народами. Ця думка тримала мене живим.
– Якщо ви питаєте, чи важливий театр чи як глядач, чи як творець, то так.
Вільний театр об’єднує зусилля
Ройха став театральним режисером, чиї роботи бачили в багатьох регіональних театрах Фінляндії. Він також розробив абсолютно нову концепцію Вільного театру.
Його ідея полягає в тому, щоб зібрати акторів з різних регіональних театрів і відрепетирувати виставу в Берліні, другому рідному місті Ройхи. Також часто буває прем’єра, після якої вистава роз’їжджає по всіх театрах, які беруть участь у проекті.
– Його філософія – об’єднати театри та творців. За ідеєю, якщо всі театри, які співпрацюють, візьмуть його у свій репертуар, то життєвий цикл вистави збільшиться в рази.
За останні роки було створено кілька спільних постановок, але співпраця не завжди була простою, каже Ройха.
— Ми все ще не дуже вміємо ділитися. Тобто поділитися якоюсь ідеєю, і вона вже не «тільки наша». Це не дуже характерно для фінської культури.
Позитивним є те, що співпраця створила новий вид театру у Фінляндії.
– Це створило новий вид освіження в театрі. Актори, які вже втомилися від глядачів у своєму місті, в іншому місті – свіжі обличчя. Вся ідея цього полягає в тому, щоб подарувати нас одне одному, дати нові можливості.
*Повне інтерв’ю дивіться у програмі «Половина на сьому»:*