Організація Гельсінського фотофестивалю HELPHOTO привезла до Гельсінкі фотовиставку Девіда Лінча. На виставці “Нескінченна глибина”, яка об’їхала весь світ, представлено 120 фотографій Лінча.
– Провокація.
Лінч найбільш відомий своїми культовими серіями та фільмами, які шукають мрійливі, ідіосинкратичні настрої, але як фотограф він менш відомий широкому загалу – особливо за межами США.
Перша фотокнига Лінча вийшла друком у 2014 році. Водночас він провів фотовиставку у Лондоні. Темою як книги, так і виставки стали досить традиційні чорно-білі фотографії занедбаних заводів та індустріального середовища, які Лінч помітив у таких країнах, як Польща та Німеччина.
Як переповнюється.
– Кожен художник має свою фірмову марку, а Лінч став культовим режисером саме завдяки сюрреалізму. Це відчувається в усьому, що він робить, будь то образотворче мистецтво чи музика. Лінчіанський сюрреалізм також перекривається мелодрамою, що тліє десь у глибині душі, стверджує Рафаель Рибчинський.
Атмосфера жаху, схожа на відеоігри
Часом лінчіанський сюрреалізм набуває досить жахливих і жахливих форм. – про темних лиходіїв серії відеоігор.
Серія фотографій Idea, з іншого боку, заснована на оголених фотографіях 1920-х років, з яких Лінч адаптував свої власні, дивно перекручені версії.
Всю виставку врівноважують комічні сніговики, яких Лінч фотографував особливо в 1990-х.
– Фотографії сніговиків показують, що у Лінча є почуття гумору. У рідному місті Лінча взимку випадає досить багато снігу, каже Рафаель Рибчинський.
Фотографії Девіда Лінча виставлені в особливому місці в Гельсінкі. Виставковий простір – колишній корабельний термінал, розташований у Яткасаарі, звідки часто відправляються, наприклад, до Таллінна. Термінал, побудований у 1941 році, буде знесено найближчими роками.
– Я півроку шукав площу в тисячу квадратних метрів у Гельсінкі. Звісно, \u200b\u200bтакі приміщення можна знайти, якщо мати у своєму розпорядженні чверть мільйона євро. Але ми нове об’єднання, яке не має таких фінансових ресурсів. Коли я побував тут вперше, я був як вау, це місце абсолютно ідеальне для наших цілей. Як на мене, це також чимось нагадує стокгольмську Fotografiska, Rafael Rybczynski summa.